Безконтрольне отруєння полів: у людей погіршується здоров’я, але без доказів їм не вірять

Кожного року із стартом обробітку полів пестицидами на Львівщині все більша кількість селян скаржиться на погіршення стану здоров’я.

У багатьох починає боліти горло, а у малюків може навіть підвищуватися температура. Люди звинувачують у цьому аграріїв, заявляючи, що ті не дотримуються правил під час розпилювання хімікатів. Підтвердити або спростувати їхні підозри, як виявилося, немає кому. У відомства, що відповідає за контроль застосування пестицидів і агрохімікатів, фактично зв’язані руки.

 

Поле обробили хімією – село починає кашляти
До редакції ІА ZIK звернулися мешканці кількох сіл Львівщини, які розповіли, що після обробки полів хімікатами у людей починаються проблеми зі здоров’ям.
П. Ганна із с. Ганачівка, що на Перемишлянщині, повідомила, що орендовані землі, де вирощують сою, останній раз обприскували вдень у спекотну пору дня. Після цього її син-алергик захворів. У нього з’явився кашель і нежить. Такі симптоми проявилися і в інших односельчан.
Крім того, у сусідки п. Ганни померла кобила, яка паслася поблизу поля, що обробили хімікатами.
«Вони обробляли сою третій раз. Раніше, коли трактор їхав на поле, від бочки відірвався шланг і частина хімікатів витекла на землю. Після того у худоби та людей почались проблеми із травленням. У мене з’явилась алергія, адже я працювала за 300 метрів від того поля», – розповіла жінка.
Вона зазначила, що люди скаржилися сільському голові, а той лише розводив руками, мовляв, за поля відповідає орендар, тому і робить там все, що хоче.
П. Ольга із с. Єлиховичі, що на Золочівщині, розповіла, що кілька тижнів тому на землі поблизу їхнього села хімікатами кропили ріпак. Перед тим представники підприємства приїжджали і обіцяли селянам, що попередять, коли проводитимуть роботи. Вони запевняли, що сільськогосподарську культуру обробляють дорогими препаратами, які не мають згубного впливу на здоров’я. Однак усе вийшло не так.
«Ніхто про роботи нас не попереджав. Аграрії мали кропити поля зранку до 10.00 і ввечері після 18.00, але насправді робили це в обід. А наступного дня і в дітей, і в дорослих почало боліти горло, заклало ніс. У малюків до цього додалася висока температура», – розповіла жінка.
Вона зазначила, що дочку довелось везти до Львова до алерголога в Охматдит: «Лікар заявила, що у дитини алергія на хімію, якою кроплять сільськогосподарські культури, бо загострення іде тільки, коли проводять роботи. До прикладу, зараз не обробляють, то маленька здорова. А як тільки кроплять, то ми три тижні лікуємось: спочатку нежить, далі – кашель, а усе переростає у бронхіт. І таке повторюється кожного року».
Аграрії стверджують, що люди самі себе накручують
Кореспонденту ІА ZIK вдалося зв’язатись із представником компанії «Райз-Захід», яка працює на полях Золочівщини.
«Усі препарати, якими ми користуємося для обробки полів, безпечні. Люди самі себе накручують. Ми закупляємо лише те, що допущено до обігу в Україні, бо самі не зацікавлені купувати неякісні препарати, адже вони не дадуть потрібного ефекту для ріпаку. Зараз ніхто коштів не вкладатиме у незрозуміло які хімікати, тим паче шкідливі», – заявив міжрегіональний начальник відділу земельних ресурсів «Райз-Захід» Віктор Старовойт і додав, що людей «взагалі то попереджають» про те, що будуть обробляти поля і намагаються це робити у вечірній і нічний час.
Він запевнив, що всі пестициди і хімікати у підприємства із сертифікатами. Їх закуповує центральний офіс: «По всій Україні, по всіх областях ми поля обробляємо одним препаратом: що у Львівській області, що у Житомирській, Київській, Черкаській».
Водночас Віктор Старовойт не захотів відповісти на питання, чому, на його думку, після обробки полів у людей починає боліти горло, у дітей підвищується температура: «Я не лікар і ставити діагнозів не маю права».
Хто має право займатися перевіркою правильного використання хімікатів на полях?
Згідно із законом, контроль за транспортуванням, застосуванням, зберіганням пестицидів і агрохімікатів покладено на ГУ Держпродспоживслужба у Львівській області, зокрема, на Управління фітобезпеки. Але по суті зараз відомство нічого не може робити – до 31 грудня 2017 року діє мораторій на проведення заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності.
«Мораторій був накладений ще у 2015 році з метою зменшення тиску на бізнес, як було аргументовано спочатку прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, а потім Володимиром Гройсманом», – пояснив головний спеціаліст, державний фітосанітарний інспектор Відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Юрій Бойко.
Однак перевірку управління здійснити може у разі «обґрунтованого звернення» селян на гарячу урядову лінію або безпосередньо у Кабінет Міністрів України.
«Що мають на увазі під обґрунтованим зверненням або скаргою? Там повинен бути вказаний заявник (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, паспортні дані), інформація щодо якого об’єкта написане звернення, де відбулося порушення, до чого воно призвело. Якщо заява буде неповною, то уряд може не надати дозвіл на проведення позапланової перевірки», – заявив Юрій Бойко.
Погане почуття через хімікати? Доведи довідкою
Якщо селяни скаржаться на отруєння через обробку полів, то повинні у першу чергу звертатися не у Фітосанітарну службу, а у СЕС, що також перебуває у структурі Держпродспоживслужби. Для того, щоб установа могла провести перевірку, заявники мають надати документ-підтвердження від лікаря або результати аналізів лабораторії, що дійсно неправильне застосування хімікатів спричинило погіршення здоров’я.
Попри те, що до ГУ Держпродспоживслужби Львівщини цього року надходило уже багато скарг від селян щодо порушення регламентів застосування пестицидів, люди не надали жодного документального підтвердження своїм словам, зазначив фітосанітарний інспектор Юрій Бойко.
Начальник відділу безпеки середовища життєдіяльності людини ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Мирослава Опаровська уточнила, через погіршення стану здоров’я у службі зареєстровано два звернення. Минулого року протягом літа їх було чотири-п’ять.
«Люди, звичайно, бачать випадки, коли обробляються поля. У них це викликає занепокоєння. Прояви різні. Сказати, що симптоми однотипні – важко. В одних з’являється утруднене дихання. В інших – алергічні реакції. Хтось просто панікує, але у принципі проблема дуже серйозна. Застосування пестицидів небезпечне, адже отрута потрапляє в організм через дихальні шляхи, вона залишається у продуктах харчування. Це викликає гострі хронічні отруєння», – поінформувала Мирослава Опаровська.
Водночас фітосанітарний інспектор недуже вірить, що люди отруюються хімікатами з полів.
«Не факт, що здоров’я погіршилось через неправильне застосування пестицидів. Щоб це стверджувати дійсно потрібний висновок лікаря і проведення лабораторних досліджень, але у результаті позапланової перевірки», – зазначив Юрій Бойко і порадив селянам якнайшвидше звертатися із скаргами, адже пестициди мають властивість розкладатися у природному середовищі. Тобто, чим більше пройшло часу, тим менша ймовірність знайти якісь залишки хімікатів у повітрі, воді чи ґрунті.
Він припускає, що на погіршення стану здоров’я населення могли впливати і зовсім інші фактори.
«Надходять звернення, що причина погіршенні здоров’я є у неправильному застосуванні підприємствами пестицидів. Однак потрібно також враховувати, що в Україні значний приватний сектор, у якому також інтенсивно використовують засоби захисту рослин. А там ще важче контролювати схеми. І від поганого застосування пестицидів на присадибних ділянках також може погіршуватися самопочуття», – заявив Юрій Бойко.
То чому недуги з’являються саме після обробітку полів хімікатами? Відповіді на це питання інспектор не дав. Він заявив, що у кожному випадку потрібно проводити дослідження.
Фітосанітарний інспектор лише визнає, що великі підприємства у набагато більших обсягах застосовують хімію. Але одночасно він й виправдовує їх: «Аграрії намагаються робити це механізовано, згідно із чинними нормами законодавства. Звичайно, не завжди вдається досягнути оптимальних заходів».
У Європі розпилювання пестицидів забороняють, а у нас лише дають приписи
У першу чергу аграрії повинні добре знати вимоги, регламентовані наказом МОЗ України від 1996 року, і дотримуватись їх. Начальник відділу безпеки середовища життєдіяльності людини ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Мирослава Опаровська погоджується, що правила вже застарілі, однак поки іншої законодавчої бази в Україні не розробили.
За цими нормами, аграрії зобов’язані за три дні до початку робіт повідомити населення про місце і строки використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче ніж 1 км від місця проведення робіт. Також вони мають поінформувати про вимогу перенести пасіки на відстань більше ніж 5 км. Фактично тривалість обмежувальних заходів становить п’ять днів.
Крім того, за державними санітарними правилами 1998 року про транспортування, зберігання і застосування пестицидів у народному господарстві, якщо суб’єкт господарювання має поля на відстані менше ніж 500 м до житлових будинків, то він не може обробляти їх пестицидами за допомогою вентиляторного обприскування; якщо менше як 300 м – не можна використовувати шлангове обприскування.
Мирослава Опаровська наголосила, що у Європі поступово відмовляються від обробки полів хімікатами: «Згідно із директивою Європейської комісії всі країни, які входять в ЄС, зараз поступово забороняють розпилення пестицидів, особливо із неба. У Франції таке розпилення заборонено у 2014 році, в Іспанії – з 2012. Це шкода для здоров’я. А в Україні, єдине, що може СЕС, це підгодувати документ, яким заборонено використання пестицидів, якщо не дотримано норм зони, або підготувати приписи, що суб’єкт не попередив про роботи населення за три дні».
Вона додала, наслідки розпилювання пестицидів бувають різними. Можлива навіть госпіталізація, але на Львівщині такого поки не було: «Усе зводилось до того, що населення могло оскаржувати дії суб’єкта господарювання, що він не попередив, що не розставив таблички про обробку полів, що в когось були реакції, які клінічно підтверджені».
А яке ж покарання, якщо провину буде доведено?
Юрій Бойко повідомив, що недобросовісних фермерів Фітосанітарна служба може покарати лише штрафом у сумі 205 грн. Передбачено і кримінальна відповідальність, якщо через неправильно застосованих пестицидів хтось загинув. На щастя, на території України не було жодного летального випадку.
Отже, як виявилося, зараз аграріїв ніхто не контролює, а це означає, їм нічого боятися, адже довести, що саме через їхні хімікати у людей погіршується самопочуття, як свідчить українська практика, надзвичайно непросто. Та і покарання за зіпсуте здоров’я невелика – що таке дві сотні гривень штрафу для господарства, яке щороку отримує мільйонні прибутки? Селянам ж залишається лише самотужки контролювати підприємців, адже станом на сьогодні жодний державний орган не може цього робити. Мораторій розв’язав руки бізнесу, але залишив беззахисними громадян.
Надія Сапіга, ІА ZIK